Полтавський художній музей ім. М. Ярошенка

Полтавський художній музей

„Картинну галерею”, або „Музей мистецтв”, як називав його засновник, відомий український вчений, археолог і музеєзнавець Микола Якович Рудинський, було відкрито 27 червня 1919 року.  

Основою музейного зібрання є колекція творів, подарована рідному місту художником-передвижником Миколою Ярошенком. Колекція прибула до Полтави у 1917 р. і включала 100 живописних творів та 23 робочих альбоми з малюнками самого митця, а також значну кількість робіт його друзів і колег по Товариству пересувних художніх виставок – Івана Шишкіна, Іллі Рєпіна, Василя Полєнова, Володимира Маковського та інших.

Після того, як виїзна комісія створеного в місті Комітету охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині зосередила в руках суспільства художні цінності з націоналізованих маєтків Кочубеїв (Диканька), Галаганів (Сокиринці), Капністів (Обухівка), Рєпніних (Яготин), було прийняте рішення про створення у Полтаві художнього музею. Для нього знайшли відповідне приміщення – колишній особняк поміщика Болюбаша, зведений у 1912 році за проектом архітектора П. Альошина і розташований у тихому куточку Полтави по вулиці Спаській, 11.

Відтоді у музеї відбулося багато змін. Уже через півтора року його було перетворено на художній відділ нинішнього Краєзнавчого музею, а з 1934 року розміщено експозицію у дев’яти залах першого поверху установи. Згідно з постановою СНК України від 7 березня 1939 року йому було повернено статус самостійного, тепер уже обласного, художнього музею.

Незадовго до війни зібрання налічувало близько 30 тис. експонатів. Під час окупації Полтави експозиційна частина музею залишилася не вивезеною і майже повністю загинула. Сьогодні ми можемо уявити масштаби непоправних втрат лише за невеличким путівником, укладеним М.Я. Рудинським, оскільки не збереглися й архіви музею, вціліли тільки евакуйовані фонди. Серед втрачених скарбів – безцінна колекція західноєвропейського живопису, до якої входили унікальні полотна Д. Тьєполо, П. Рубенса, М. де Хондекутера, А. Остаде, В. Лебрен тощо; твори українських живописців ХVII-XVIII століть; кращі роботи митців російської школи ХІХ-ХХ ст. та багато іншого.

У листопаді 1944 року, коли Полтава ще перебувала в суцільних руїнах, художній музей відновив свою роботу. У 1951 році він повернувся до власної відреставрованої будівлі. У повоєнний час співробітники музею приклали максимум зусиль для поповнення втраченої колекції. І вона справді помітно збільшилася. Зараз разом з 4187 експонатами, що збереглися, збірка налічує більше ніж 9 тис. одиниць зберігання.

У зв’язку з незадовільним технічним станом колись наскоро відремонтованої будівлі (технічний висновок Полтавського філіалу Держбуд України «НИИ проектреконструкція», лютий 2000 р.) Полтавський художній музей за рішенням Полтавської міської ради від 11 квітня 2000 р. переведено до приміщення Галереї мистецтв за адресою: вул. Європейська, 5. Тут експозицію розмістили у двох окремих анфіладах першого поверху. Повністю збережено принцип хронологічного розташування колекції. У лівій анфіладі – витвори мистецтва Західної Європи: живопис, скульптура, декоративна пластика, порцеляна. Серед унікальних – роботи Клари Петерс, М. де Хондекутер, Ж.Б. Грьоза, Ф. Гварді тощо. У правій – твори українських та російських художників, зразки церковного начиння XVII-XVIII ст., скульптура, меблі. У двох окремих залах експонуються роботи М.О. Ярошенка.

На сучасному етапі свого існування музей широко використовує переваги нового приміщення, зокрема велику виставкову залу, проводить масштабні тематичні фондові виставки, що дають можливість полтавцям краще ознайомитися з його колекцією, а самому музеєві популяризувати як своє зібрання, так і мистецтво в цілому.