Мереживо фантазії Наталії Сташкевич

155
25 січня у малій виставковій залі (прес-центрі) Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка відкрилась персональна виставка Наталії Сташкевич «Незвичайність звичайного паперу». В експозиції – добірка унікальних витинанок, які дивують вишукано-лаконічною мовою, мережаною філігранністю, надзвичайною оригінальністю.
Наталія Миколаївна Сташкевич народилася у 1951 році в Україні у родині лікарів (батько – військовий, невропатолог, мати – хірург),  але з раннього дитинства проживала з родиною у місті Пушкіні, передмісті Ленінграду (Санкт-Петербург). Закінчила художньо-графічний факультет Ленінградського Державного Ордена Трудового Червоного Прапору педагогічного інституту імені О.І. Герцена.  З 1990 року постійно мешкає у Полтаві.
Наталія Миколаївна Сташкевич – знаний у Полтаві та далеко за її межами художник-педагог, член Національної спілки майстрів народного мистецтва, засновник та керівник дитячого Народного художнього колективу студії образотворчого мистецтва «Соняшник» Палацу дитячої та юнацької творчості та молодіжної секції «Нове покоління» Творчого Товариства «Художник» Полтавського відділення Українського фонду культури. Зараз – на заслуженому відпочинку.
За словами мисткині, перші яскраві враження від художнього вирізування з паперу вона отримала ще 1966 року, коли тітка привітала її з Новим роком китайською листівкою, прикрашеною малюнком тушшю на рисовому папері та вигадливим вирізуванням, а до дня народження – надіслала китайську витинанку у вигляді ажурної рибки. Наталія Сташкевич  зберігає ці подарунки досі.
Через декілька років у календарі для школярів прочитала маленьку, але дуже змістовну статтю про силует.  А згодом потрапила на виставку графіки до Російського музею у Ленінграді (Санкт-Петербург). Один з розділів був присвячений силуетам  Ф. Толстого, Г. Нарбута, О. Круглікової. Вирізані з чорного паперу на білому тлі, вони чітко «читалися» та здавалися Наталії Сташкевич різнокольоровими! Надзвичайні враження спонукали спробувати створити паперове диво власноруч.
Першу роботу вирізала у 1981 році. Виявилось це справою надзвичайно цікавою і захоплюючою, хоча і не такою простою, як здавалося на перший погляд. Та й допомогти було нікому: ніхто цім мистецтвом  у Ленінграді (Санкт-Петербург) на той час серйозно не займався.  Спочатку вирізувала невеличкі силуети  – сюжетні композиції – час від часу і для власного задоволення.
 А у 1984 році у Петербурзському (тоді – Ленінградському) музеї Етнографії відбувався місячник українського національного мистецтва. В експозиції була велика виставка витинанки з початку 20–х до 70-х років минулого століття. Це було яскраво, чарівно, та абсолютно зрозуміло за сюжетом та технікою виконання. Прізвища авторів були незнайомими. Однак  листівки з репродукціями  робіт з виставки радують і досі. Потім пощастило придбати каталог I-ої Міжнародної виставки вирізування з паперу у Литві, почала збирати різні статті та замітки стосовно цього виду мистецтва та використовувати набуті знання у роботі з дітьми.
Перша персональна виставка Наталії Сташкевич відбулася у 1995 році у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського (взагалі у виставках бере участь з 1987 року). Експозиція справила неабияке враження на відвідувачів, що у свою чергу дуже  здивувало авторку і стало поштовхом до її подальшого серйозного захоплення цим видом мистецтва.
Справжня революція у  розумінні Наталією Сташкевич традицій української витинанки, її особливостей і можливостей відбулася після знайомства з майстрами  та їх творчістю на I-му Міжнародному святі народного мистецтва  «Українська витинанка» у Могильові-Подільському (2011 р.).
Результатом цього спілкування стала персональна виставка витинанки «Просто, але несподівано» у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного (2015 р.), участь  у Міжнародних святах народного мистецтва «Українська витинанка»  (Могильов-Подільський, 2015р., 2018р.), у III-й Міжнародної виставці вирізування з паперу (2015 р. Вільнюс, Литва), у VII-ому  Міжнародному симпозіуми «Художественное вырезание: прощайте, традиции?” (2018р. Домодедово, Росія, заочно),   Всеукраїнському проекті – конкурсі народного мистецтва «Кращий твір року (2013 — 2018 р.р. Київ), вступ у члени Національної Спілки майстрів народного мистецтва України  (2015 р.)  та кілька персональних виставок з витинання.
У майстерному виконанні Наталії Сташкевич прадавнє мистецтво сприймається надзвичайно сучасно й викликає казкові відчуття причетності до дива.
Витинанки мисткині зберігаються у музейних фондах Полтави та Могилів-Подільського (єдиному в Україні музеї витинанки, що знаходиться у Вінницькій області), а також у приватних колекціях в Україні, Канаді, Європі, Санкт-Петербурзі, США та Ізраїлі.
Виставка триватиме до 10 лютого.