Іван Григорович Мясоєдов

31

Іван Григорович Мясоєдов

Іван Григорович Мясоєдов
Іван Григорович Мясоєдов

Народився 30 вересня (12 жовтня) 1881 р. у м. Харкові. Батько – відомий художник-передвижник Г.Г. Мясоєдов. Мати – художниця К.В. Іванова. Закінчив Полтавське Олександрівське реальне училище. Художню освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1896-1901) та Санкт-Петербурзькій академії мистецтв (1907-1909, у Ф.А. Рубо). Відвідував також графічну майстерню відомого російського гравера В.В. Мате та скульптурну – Г.Р. Залемана. У мистецтві тяжів до модерну та символізму.
Для ранньої творчості І.Г. Мясоєдова характерні масштабні полотна на античну тематику. За картину «Похід мінійців (аргонавтів)» отримав звання художника та найвищу нагороду Академії – поїздку за кордон (1909). Під керівництвом Ф.А. Рубо брав участь у створенні панорами «Бородинська битва» (1910). Також захоплювався гирьовим спортом, виступав на аренах цирку. Був прихильником культу оголеного тіла, автором «Маніфесту про наготу» (1911).

Іван Григорович Мясоєдов
Тривалий період життя І.Г. Мясоєдова пов’язаний з Полтавою. З 1889 р. він жив на Павленках у передмісті Полтави, де Г.Г. Мясоєдов за порадою лікаря Волкенштейна придбав садибу. Після смерті батька (1911) І.Г. Мясоєдов побудував у садибі власний будинок (тепер – Полтавська гра¬віметрична обсерваторія).
У Полтаві художник вів активне життя. Крім живопису, виконав серію фотокомпозицій на істо¬ричну та античну тему. Знімався оголеним в образах богів та героїв. За його ініціативи на Павленках почало існувати художньо-філософське об’єднання «Сад богів».

У 1919 р. разом з дружиною Мальвіною Вернічі та донькою Ізабеллою Іван Мясоєдов був змуше¬ний залишити Полтаву. Три роки родина провела в Криму, звідки у 1921 р. через Константинополь перебралася до Європи.
В еміграції І.Г. Мясоєдов переважно жив у Берліні. Користувався великою популярністю як пор¬третист. Двічі притягувався до кримінальної відповідальності за фальшивомонетництво (1923,1933). Навіть відбуваючи покарання, продовжував займатися творчістю.

Розписав фреска¬ми молитовню Моабітської в’язниці.
У 1938 р., під ім’ям професора Євгена Зотова, оселився у м. Вадуці (князівство Ліхтенштейн), де прославився як придворний портретист та автор серії поштових марок князівства. У рік переїзду до Вадуцу — в Брюсселі, в італійському консульстві — І. Мясоєдов (тепер уже Є. Зотов) написав портрет Беніто Муссоліні.
У 1953 році художник вирішив переїхати до Аргентини. По дорозі тяжко захворів і помер у Буенос-Айресі 27 липня 1953 р.
Творча спадщина митця, яка збереглася, становить близько 4 тис. творів – це картини, гуаші, пастелі, офорти, фото і текстиль, поштові марки, документи.
У Ліхтенштейні у 1981 р. створено Фонд Євгена Зотова-Івана Мясоєдова, якому належить близько 3200 експонатів.
Найбільша в Україні колекція ранніх творів Івана Мясоєдова зберігається у Полтавському ху¬дожньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.