Іван Григорович Мясоєдов

465

Іван Григорович Мясоєдов
Іван Григорович Мясоєдов

Народився 30 вересня (12 жовтня) 1881 р. у м. Харкові. Батько – відомий художник-передвижник Г.Г. Мясоєдов. Мати – художниця К.В. Іванова. Закінчив Полтавське Олександрівське реальне училище. Художню освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1896-1901) та Санкт-Петербурзькій академії мистецтв (1907-1909, у Ф.А. Рубо). Відвідував також графічну майстерню відомого російського гравера В.В. Мате та скульптурну – Г.Р. Залемана. У мистецтві тяжів до модерну та символізму.

Для ранньої творчості І.Г. Мясоєдова характерні масштабні полотна на античну тематику. За картину «Похід мінійців (аргонавтів)» отримав звання художника та найвищу нагороду Академії – поїздку за кордон (1909). Під керівництвом Ф.А. Рубо брав участь у створенні панорами «Бородинська битва» (1910). Також захоплювався гирьовим спортом, виступав на аренах цирку. Був прихильником культу оголеного тіла, автором «Маніфесту про наготу» (1911).

Тривалий період життя І.Г. Мясоєдова пов’язаний з Полтавою. З 1889 р. він жив на Павленках у передмісті Полтави, де Г.Г. Мясоєдов за порадою лікаря Волкенштейна придбав садибу. Після смерті батька (1911) І.Г. Мясоєдов побудував у садибі власний будинок (тепер – Полтавська гравіметрична обсерваторія). У Полтаві художник вів активне життя. Крім живопису, виконав серію фотокомпозицій на історичну та античну тему. Знімався оголеним в образах богів та героїв. За його ініціативи на Павленках почало існувати художньо-філософське об’єднання «Сад богів».

Іван Григорович МясоєдовУ 1919 р. разом з дружиною Мальвіною Вернічі та донькою Ізабеллою Іван Мясоєдов був змушений залишити Полтаву. Три роки родина провела в Криму, звідки у 1921 р. через Константинополь перебралася до Європи.
В еміграції І.Г. Мясоєдов переважно жив у Берліні. Користувався великою популярністю як портретист. Двічі притягувався до кримінальної відповідальності за фальшивомонетництво (1923,1933). Навіть відбуваючи покарання, продовжував займатися творчістю.

Розписав фресками молитовню Моабітської в’язниці.
У 1938 р., під ім’ям професора Євгена Зотова, оселився у м. Вадуці (князівство Ліхтенштейн), де прославився як придворний портретист та автор серії поштових марок князівства. У рік переїзду до Вадуцу — в Брюсселі, в італійському консульстві — І. Мясоєдов (тепер уже Є. Зотов) написав портрет Беніто Муссоліні.
У 1953 році художник вирішив переїхати до Аргентини. По дорозі тяжко захворів і помер у Буенос-Айресі 27 липня 1953 р.
Творча спадщина митця, яка збереглася, становить близько 4 тис. творів – це картини, гуаші, пастелі, офорти, фото і текстиль, поштові марки, документи.
У Ліхтенштейні у 1981 р. створено Фонд Євгена Зотова-Івана Мясоєдова, якому належить близько 3200 експонатів.
Найбільша в Україні колекція ранніх творів Івана Мясоєдова зберігається у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.