Тетяна Луньова: “Зайченятко У”

32

В рамках літературно-мистецького проєкту “Казка в авторському виконанні” Тетяна Луньова знайомить із “Зайченятком У”: “Він прокинувся на прогулянці, і дуже голосно плакав, ніщо не допомагало, довелося брати його на руки. Це був перший раз, коли я взяла дитину на руки на вулиці. Він подивився навколо себе. У нього на обличчі був вираз зачудування, здивування. Він сказав: «У-у-у»”. На думку авторки, це означало, який прекрасний світ.
Казка навчає дітей, виховує в них добре ставлення до природи, один до одного. Розрахована на дошільнят і дітей молодшого шкільного віку, цікава буде і дорослим.